Особливості працевлаштування осіб з інвалідністю

    Зазначимо, що особа з інвалідністю — це особа зі стійким розладом функцій організму, що під час взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності. Внаслідок цього держава має обов’язок щодо створення умов для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (ст. 2 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі — Закон № 875) та ст. 1 Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні».

       Відповідно до ст. 17 Закону № 875 з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

        Відповідно до ст. 172 КЗпП на роботодавця покладається обов’язок організувати працевлаштування особи з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (ст. 55, 63 КЗпП).

         Якщо працівник з інвалідністю бажає працювати неповний робочий час, то роботодавець має встановити відповідний графік його робочого часу.

Правила працевлаштування:

  1. До квоти зараховуються тільки особи з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Особи з інвалідністю, які є зовнішніми сумісниками у розрахунок квот не входять.

  2. Документом, що підтверджує інвалідність, є висновок МСЕК про групу інвалідності. У ньому визначено види робіт, рекомендовані чи заборонені конкретному співробітнику. Тому не можна працевлаштувати особу з інвалідністю на роботу, умови якої йому протипоказані.
  3. У працівника  з інвалідністю є право пред’явити його індивідуальну програму реабілітації. Це встановлено ст. 39 Закону № 875. Ця програма зобов’язує роботодавця виділити інваліду спеціально облаштоване робоче місце. За наявності програми та невиконанні її умов при перевірках Держпраці на роботодавця чекатиме штраф.
  4. Особі з інвалідністю можна відмовити в прийнятті на роботу, якщо його професійні якості не відповідають посаді.
  5. Коли особу з інвалідністю направлено на роботу за рекомендаціями МСЕК, то випробувальний строк при прийнятті на роботу йому не встановлюється (ч. 3 ст. 26 КЗпП). А якщо такий працівник самостійно працевлаштується, то роботодавець може встановити йому випробувальний строк.

Документи для працевлаштування

      Прийняття на роботу особу з інвалідністю оформляється в загальному порядку. Працівник з інвалідністю подає заяву про прийняття на роботу. Разом із заявою працівник з інвалідністю подає такі документи для прийняття на роботу:

  • паспорт (інший документ, що посвідчує особу);
  • трудову книжку;
  • документ про освіту (за необхідності);
  • копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
  • копію пенсійного посвідчення;
  • довідку МСЕК (про присвоєння йому відповідної групи інвалідності). Наразі МСЕК оформлює виписку з акту огляду за формою № 157-1/о;
  • індивідуальну програму реабілітації, що видається МСЕК.

        Нагадаємо, що отримати безоплатну правову консультацію Ви можете звернувшись до Козятинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п'ятницю з 09-00 до 18-00,  за адресою: Вінницька обл., м. Козятин, пров. Кондрацького, 1 А тел. (04342) 2-00-17, 2-02-07, гаряча лінія (0800)213103.

                                                                        

Марина Кобернюк  - начальник відділу правопросвітництва та взаємодії із суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги     

Наразі ще не подано жодної петиції

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація